Теорія і практика у християнстві. Що це таке і як воно працює

Останнім часом я багато і часто чую різні міркування про теорію та практику, їхній взаємозв’язок та некорисність першого без другого. Оскільки я не хочу відставати від моди, то вирішив і собі щось написати.

Надихнули мене ділитися думками про це люди в моєму оточенні, які періодично, регулярно, часто та активно кажуть мені, що «теорія часто не працює», «теорія теорією, а в житті все зовсім інакше». Оскільки я твердо переконаний у зовсім іншому, я вирішив не миритися з такими міркуваннями, а висловити на противагу їм свої власні.

Маленька реклама. Відпочинок в Закарпатті

Маленький будинок в закарпатському селі здається в оренду для бажаючих відпочити

Здається в оренду будинок в Закарпатській області для відпочинку і проживання. Розміщення: село Голубине Свалявського р-ну, 3 км від м. Сваляви, 1 км від джерел “Поляна Квасова”, “Лужанська-4″, “Лужанська-7″; одноповерховий будинок, в якому одна двомісна кімната, телевізор з супутниковим ТБ, кухня, газова плита, холодильник, посуд, душ, санвузол, вхід з двору і окремий з вулиці; можливе місце для дитини; господарі живуть в іншому домі поруч; обігрів: автономне водяне; холодна джерельна та гаряча вода; харчування за домовленістю; до найближчого магазину 150 м; до ресторану 1 км; можливе паркування авто; покриття МТС, Київстар, Лайф; можливий трансфер з Сваляви; за додатково оплату – харчування молочними продуктами;

Ціна за добу з 1 особи: 60 грн;
Передоплата обов’язкова.

Контакти:
050-242-04-65, Оксана

Двомісна кімната

Зручна кухня

Санвузол

Бесіди Івана землероба: піднімає настрій, навчає моралі

Сьогодні купив і зразу ж прочитав неймовірно цікаву книжку “Бесіди Івана землероба” Чарльза Сперджена.

Автор був для мене завжди серйозним і суворим проповідником. Але в цій книжці все геть інакше – всесвітній король проповідників часто-густо жартує, хоча навчає серйозним темам – про працьовитість і лінь, як розпоряджатися часом, як любити свій дім і сім’ю, про шкідливість зловживання алкоголю… Власне, Сперджен так часто-густо жартує, що стримати сміх не можна – коли я читав його бесіди, на мене поглядали здивовані люди поруч…

Книжечка не велика та не дорога – тому її придбати і прочитати може кожен, хто захоче.

В кожному жарті є доля жарту

Зустрічаються два випускники біблійної семінарії.
- Слухай, я так багато всього знаю… Але питань все одно не менше… Хочу зрозуміти деякі місця Писання і не розумію…
- Давай я тобі поясню все, що ти не розумієш!
- Та ні, пояснити я все сам можу. Я зрозуміти хочу…

Мовне питання і три квадратні метри

Працюючи в торгівлі починаю по-новому осмислювати дійсність. В санаторії, де ми торгуємо, продають багато різного краму. Продавців так багато, що в не-сезон їх майже більше, ніж тих, хто відпочиває. Здебільшого, продають місцеві, закарпатські, і лише зрідка зі Львова.

В один із днів, коли я розклав товар, став свідком такої сцени: дві продавчині ніяк не могли розібратися де чиє місце. Оскільки місце – ключове питання в торгівлі, то зчепилися не на жарт. В процесі гарячої дискусії стало очевидно, що “Маша” орендує 3 метри, а займає 5, її сусідка десь так само робить, а “Наташа” зі своїми “законними трьома” не має де стати. “Маша” розклала два великі столи і не пускала на хороше місце “Наташу”. Я ось про що подумав: скільки би проблем не виникло, якби всі займали ті метри, за які вони платять по договору. Те, що українці не звикли жити за правилами – платити податки, наприклад, є основною проблемою країни. Той, хто живе за правилами, ніколи не обере того, хто не живе – в парламент, не пустить в уряд і так далі. А якщо і обере чи пустить – то не дозволить йому робити неправильні речі надто довго. Я слухаю людей і вже стомився від них: всі біди від поганої влади, а ми, прості люди, тут взагалі ні при чому…

Час розмовляти на суахілі

Про мови.
Політики можуть сміливо друкувати книжку “1001 спосіб розколоти державу”. Зрештою, така може існувати як таємна інструкція. Можна подумати, що більшість депутатів дуже стурбовані вживанням української, російської чи суахілі в Україні. Якби провладна партія хотіла ввести другу державну – давно б це зробила. Але вибори наближаються, і треба якось рейтинги піднімати – інакше не проголосують навіть на рідному сході країні.

Моя особиста думка така: регіональні мови можливі (навіть бажані) в федеративній державі. А Україна могла б бути федерацією, якщо б це грамотно організувати. Галичина, Закарпаття, Волинь, Наддніпрянщина, Донбас та Таврія дійсно різні – то може варто утворити федеральні землі? Нехай собі і балакають на сході російською. А взагалі я вважаю, що краще популяризувати європейські мови, особливо потрібно ретельно вивчати англійську мову в середніх школах.

Двое в трубе

Однажды молодой еврей пришёл к известному раввину и заявил, что хочет изучить Талмуд.
– Ты знаешь арамейский? – спросил раввин.
– Нет.
– А иврит?
– Нет.
– А Тору в детстве учил?
– Нет, ребе. Но вы не волнуйтесь. Я закончил философский факультет Беркли и только что защитил диссертацию по логике в философии Сократа. А теперь, чтобы восполнить белые пятна в моих познаниях, я хочу немного поучить Талмуд.

– Ты не готов учить Талмуд, – сказал раввин. – Это глубочайшая книга из всех, написанных людьми. Но раз ты настаиваешь, я устрою тебе тест на логику: справишься – буду с тобой заниматься.

Стережіться – не стережемося

Недавно знову читав Матвія та відкрив для себе дещо нове.

І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.
А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.
А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!
Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.
А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
Чи ж ви ще не розумієте й не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?
Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!
Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
(Матвія 16:1-12)

От якщо я Вас спитаю – Ви стережетеся науки фарисейської та саддукейської? А в чому це проявляється? Чи Ви думаєте, що це лише апостолів стосувалося?

Фарисеї, як відомо, були педантами, які гіперретельно виконували Закон Мойсея до найменших дрібниць, але забули про “суд, милосердя та віру” (Матвія 23:23). Ще фарисеї грішили лицемірством, довгими показними молитвами та самоправедністю. Саддукеї ж вдарилися в іншу крайність – не вірили в надприродне. Як можна віруючому не вірити в надприродне? В чому тоді зміст віри? Адже Бог, духовний світ і є надприродними. В що вірили саддукеї? Я не знаю. Але знаю, що якщо ми придивимося до сучасного християнства, то помітимо багато спільного з релігійним станом Палестини в I столітті.

Ага, ще там іродіяни плуталися від ногами Ісуса. Іродіяни співпрацювали з Іродом, були “релігійно-політичною партією”. Загравали зі світом.

Що може для себе взяти християнин XXI століття? Чого йому стерегтися?

Самоправедності  - коли ми виділяємо сильну сторону у своєму духовному житті, а слабку вперто не помічаємо.
Невір’я в духовність – на перший погляд дивно, але це проникає в  християнство. Ми сумніваємося в можливостях Бога, хоча слова Ісуса “віруючому все можливо” завжди актуальні. Бог може все і завжди.
Загравання зі світом – переймання світських цінностей, копіювання моди (в найширшому значенні), любов до розкошей, привабливих оку речей.

Нехай скаже німець. Ми не знаєм

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу
Іван Франко

«Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Тарас Шевченко 

Не перестаю дивуватися глибині творчості великих поетів. На цей раз не тільки Тараса Шевченка, а й Івана Франка.

Телебачення зранку до вечора розповідає українцям, що Європа глибоко стурбована станом демократії в Україні. Наприклад, Ангела Меркель, поставила в одному реченні Україну поряд з Білоруссю. Це, буз сумніву, показує, що в Україні згортаються демократичні процеси.

Питання: що б робила бідолашна ненька Україна без коментарів з святої Європи? Напевно, так і не знала б, що воно і як. Бо у нас ні лікарів своїх нема, ні політиків, ні науковців. Найближчі живуть… ні, навіть не в Польщі, в Німеччині. Як писав один журналіст на Українській Правді – скоро ЄС буде коментувати урожай буряків на Вінниччині - місцеві агрономи собі ради не дадуть.

Притча про сіяча. Переосмислення

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
Другі ж упали на ґрунт кам’янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
а як сонце зійшло, то зів’яли, і коріння не мавши, посохли.
А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Операция «Замбия». 16 апреля—1 мая

Люда Угримова

Люда УГРИМОВА,
мисионер

Когда я ехала в Замбию, одна сотрудница нашей мисси сказала, что существует такая поговорка: “He who tastes the waters of Africa must return to quench his thirst” (“Тот, кто вкушает воды Африки, должен вернуться, чтобы утолить жажду”). Тогда я даже не подозревала, что это случится со мной. Конечно у меня было желание послужить верующим в Замбии, но я не испытывала особой страсти к служению в Африке и думала, что этой поездкой все закончится. Но что-то особенное произошло со мной уже на третий день. Когда меня спросили, скучаю ли я по Украине. Я ответила: “Нет”. Но в тот момент я поняла, что я не хочу уезжать из Замбии, я хочу остаться здесь.
День за днем мое сердце охватывала печаль при мысли, что мой отъезд приближается. Я влюбилась в эту страну, в этот замечательный народ и я очень хочу поехать туда в следующем году, возможно на месяц. Там есть много верующих, но они нуждаются в людях, которые будут учить их Библии. Многие люди не имеют Библий, т.к. это для них дорогая вещь. Средний замбиец живет на 20-30 долларов в месяц, а Библия стоит 8 долларов. Не каждый может потратить такую суму, чтобы купить Библию.